Битва характерів. Перемир`я - ілюзія?

Несумісне - сумісне?

Вікіпедія каже :"Термін «характер» — грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток». Це сукупність відносно стійких індивідуально-своєрідних якостей особистості, що виявляються у поведінці, діяльності та ставленні до людей, колективу, до себе, речей, роботи і тощо." Чи можливо сумістити якості двох абсолютно різних особистостей? Всі кричать, що можливо. Все ж більшість просто уникає зустрічей, конфліктів з цією особою. 

  

В домі, кажуть, жінка тримає три кути, а чоловік - один. Всі, хто вважає, що робота жінки по -господарству легка - вимріть! В моїй домівці, як відомо більшості, є мама. бабуся і я. Кожній - один кут. Не рахуватиму сестри, яка вже має свої "три кути". Але коли з трикутника випадає, за певних причин, одна людина, то решті - не переливки. Так все і спинилося на нас з бабусею, якщо не рахувати тата. Про відносини бабусі та онуки написано багато книг, складено пісень, але коли б описали наші, то вийшла б хороша комедія. У нас постійні суперечки, бо зовсім різні погляди. Ми ніколи не тримаємо зла, але жити без конфлікту - не можемо.

Коли ми усвідомили, що з чогось треба починати почали жваво брати ініціативу. У мене на все є своє бачення, тому не завжди прислухаюся. Так, напевне, це погано, але в цьому вся Я. Тут розпочалась Битва Століть чи Битва Поколінь, чи Битва Титанів. Від назви, думаю, суть не зміниться. В кухні : страви - варилися, посуд - очищався, підлога - набирала блиску. В решті кімнат теж все було, як повинно.  Справи ішли на славу, бо кожен щось таки старався робити, але оселею панував пан Хаос. До знань кожної з нас додалося ще й по краплині розсіяності, що усугубляло наш стан. Доводилося не лише справлятися з справами, а й виправляти помилки : збирати воду, що розлита. відмивати пригорілу каструлю й ще декілька недоліків.

На щастя, піся декількох годин ми повісили білий прапорець. (Досі не можу усвідомити, що таке можливо.) Чи то набридло сперечатись, чи просто ми почали чути одне одного, але все ж зціпляючи зуби, коли робили щось не так, як вважали за потрібне ми робили, як краще  і дійшли згоди. 

Можу похизуватись, що наступного дня конфліктів не було. Так. Двоє людей, що не могли прожити без суперечок декількох годин вправно спільно виконували завдання.  Це диво? Магія? Все може бути. 

Та на закінчення хочеться сказати слова, які всі ми знаємо, але  рідко прислухайємось. Бережімо рідних кожного дня, бо не знаєш, коли, що з ким трапиться, бо коли щось не так важко не лише фізично, а й морально. . Будьмо терпеливішими. Вказуючи на помилки, пам*ятайте, що і самі не ідеальіні. Менше говоріть. Більше слухайте. Перед тим, як образити тисячу разів усвідомте, що воно того не варте. Частіше говорімо, що любимо рідним.
 Ви станете шасливішими, зробивши такими і свою сім`ю.