Ось вам відвертість
- різка, надривна, без
ошатних, мереживних рим.
Леона Вишневська
ошатних, мереживних рим.
Леона Вишневська
Осінь добігла свого часу. Вона була незвичайною. Остання шкільнаа меланхолійна пора. Сумно. Не обманюю. Багато людей зі мною не погодяться, але вона тільки додала холоду.
Золотоволоска несла багато подій. Про всій не розповісти.
Однією з найвагоміших був похорон нашого Героя. Символічно, що відбулося це в переддень другої річниці Євромайдану. Небо плакало. Не збираюся багато висловлюватись на цю тему, бо ще надто багато емоцій та болю. Завжди життєрадісний молодий чоловік попрощався з життям. Коли б він міг, то напевне промовив :"За що?!". Іронічно, але напрошується цитата з відомого старого мультфільму "Просто так." Величезна втрата. Не перша, сота, тисячна, що найгірше - не остання!
А ми живемо. Сотні проблем. Багато байдужості, що ранить гірше леза. Складна ситуація в країні не сплотила нас усіх воєдино. Егоїзм на вищому щаблі. Страшно усвідомити, як ми живемо.
Будні у школі змінюються олімпіадами. Тиждень за тижнем минає. Випускний клас. Вимоги. Найбіше вражає, що всі ці справи марні. (Принаймні для мене.) На сон часу бракує, але тим людям, через, чиє прохання у тебе не було вихідних абсолютно байдуже. Їх не хвилює нічого з того, як ти живеш. Ти повинна 100% бути готовою до уроків. А то й мовлять :"Це вам не 5 клас, з підручника - мало. Ніяких привілеїв." Можна подумати, що вони в мене були. Пробиває на сміх. Проте, вибачте, коли я догроблюю своє здоров'я та час за вашими проханнями, то все ок! А що потім? "Нікого не гребе твоє собаче горе!"- Слова невідомого автора, які часто прекрасно характеризують ситуцію. Нити - звичка живих.
Я не страждаю "Хворобою Відмінників". Кращою стараюся бути лише, ніж вчора. Нехай не збираю всіх переможних титулів, але радію з емоцій та позитивних випромінювань цих зустрічей. Світло усіх олімпіад - люди, які поруч. Саме в таких ситуаціях пізнаєш хто є хто. Вічні олімпіади та конкурси навчили мене легко знаходити знайомих, багато з них стали друзями й швидко розуміти, яка та людина, що поруч.. Списки знайомств постійно поповнюються, що тішить. Нові люди - інші думки, емоції, дії. Завжди є що почерпнути для себе. Вони ще й чудовий мотиватор працювати над собою і усвідомити, що завжди є куди рости..І більшість заслуговують, аби про них писали книги, бо - чудові. Хоча й не всі , але про це не мені говорити. Я впевнена, що внуки мої будуть чути ці імена і соціальні мережі та випадкові й заплановані зустрічі завжди будуть приносити лише радість.
P.S. Мелайхолійна сповідь. Цікаво почути Ваші думки. Щось хороше є завжди. Оновлення згодом. Тепла Вам сердечного, душевного та фізичного. Спасибі, що ви є!
Комментариев нет:
Отправить комментарий