Вчора, сьогодні, завтра,
Одне і теж, чи є у цьому сенс.
Молекули взаємодіють.
Аромат, що утворився за лічені секунди різко сприймають рецептори нюху..
Жадібно вдихаєш. Не дочекавшись, поки
напій охолодиться - куштуєш. Смак окриляє. На мить забуваєш про все. Розумієш,
що таке насправді насолоджуватись миттю. Ковток за ковтком відчуваєш, що це саме те, що
треба. Зовсім звичайна кава здатна зробити тебе абсолютно іншим на
декілька митевостей. Кава, що з «фусами», як висловлюєються більшість дітлахів.
Кава, яку не спортить цукор, бо терпіти не можу, коли він знищує її смак. Але
кава, яку доповнить іриска. Зараз, не думаєш про калорійність чи шкідливість
цих речей. Щастя в дрібницях.
Та найбільше я люблю післясмак. Часто про це
повторюю. Інколи іду вилицею після ранкової кави і світ відкривається
по-іншому. Не знаю погано це чи добре,
але, мабуть, я залежна. Заспокоюсь… Від кави. В слово післясмак хочеться
вкласти набагато глибший зміст. Для мене це меланхолія, легка ностальгія і
набір думок, що наповнюють мою голову. Я
так часто пишу речення про те, що думок в голові багато. Саме, тому що
вони виїдають вирішила ними ділитись.
Сьогодні зовсім випадково
звернула увагу на те, наскільки різними бувають дві доби. Це лише 48 годин разом. 48 годин, за які
трапляється щось неочікуване чи довгождане, приємне, чи не дуже. Яскраво
в'їлася в мою пам'ять неділя. Блудила взагалі ніяка до обіду, бо триває вже
«Інше літо», що заполонило давно. Але ж в Оксани, завжди, на все свої плани. Їх
порушив тато, що покликав на футбол. І от Струсів. Стадіон. Місце поведення
ваших свят. Любі дівчата, коли ідете Ви в те красиве місце щось купуватикраще
беріть купюри від 50. (Там все миттєво проясніє. :D)
Закупились. Голосно
сміючись і нікому не пояснюючи нічого Ксюха запримітила вільне місце в псевдо холодку.
На щастя, вже не дуже пекло… Гра відразу показала хто на полі головний. Багато
гарних моментів. Думаю, коментувати – лишнє. Рахунок говорить сам за себе. 10:1
в нашу користь. Радість сягала апогею. Приємно дивувало, що пенальку дозволили
забити наймолодшому футболісту ФК Тимчишину С., який справився з поданим завданням
і приніс 10-тий гол. Це було мило. Також вразив суддя, який все «видів» і, на
щастя, адекватно судив. Після минулої гри він покращив стан суддів у очах
більшості. Зі значущим обуренням вболівальники Струсівської ФК кричали своїм :
«Ганьба!» - що, я вважаю, недопустимим. Так, гра не задалась, але ж треба вміти
терпіти поразки. Хлопці ж потребувала підтримки. Кожен робить помилки. А Ми
дрейфували з шикарним настроєм додому. Але ж повторюю : У Оксани на все свої
плани. Доба закінчилась шашликами і душевною бесідою, що рідкість, але й
необхідність бодай час від часу для кожного. Щаслива в такі миті. Все ж є люди,
що б не траплялося – близькі. (Фото з
вечора вирішила не скидати. Хай не болить вас душа!)
Ранок же розпочався
по-іншому. З головним болем. Бадьорості ж надала розмова (крики) наших бабуль
під моїм вікном о 7.00. На прохання притихнути вони тільки підбавили звук. Не
заснути. Мене понесло ранковим вітром з дому. Ранок по-іншому малює всі речі.
Все красиве без людей милувало око. Загалом же день не ніс нічого особливого чи
спонтанного, все, як і має, як вже давно ввійшло в привичку. Приємно здивували
малечі, що прихали таки до тьоті Іри, з чим я довго боролася, але поки не
змогла побороти. Доводиться сприймати,
як належне. Підросли ще більше. Ноут конфіскували. Багато тішились і
розказували... Як же я скучила – думка, що промайнула в моїй голові.
Ніч же прогресувала... Кіт,
як завжди приємно мурчав поруч і кава з ірисками - заспокоювали. Два дні. 48
годин про які хочеться говорити і, що манять своєю відмінністю. Сон
закрадається, далеко за північ. Це означає, що вже розпочались нові 24 години,
які знову ж принесуть щось нове і відрізнятимуться від кожної з 48-ми
попередніх.
Комментариев нет:
Отправить комментарий